Home / новини / “Убивця” Google і платних підписок. Як уродженець Ніжина створює пошуковик та в чому його унікальність

“Убивця” Google і платних підписок. Як уродженець Ніжина створює пошуковик та в чому його унікальність

Українець Дмитро Герасименко створив сервіс з просування сайтів Ahrefs, яким користуються Uber та Netflix і який приносить засновнику десятки мільйонів доларів. Тепер він кидає виклик Google.

У світі існує безліч пошукових систем. Першою з них була Yahoo!, яка з’явилася у далекому 1994 році.

Зараз найпопулярнішим пошуковиком є Google. Як свідчать червневі дані, йому віддають перевагу 92,47% користувачів.

Його найближчий конкурент – Bing від Microsoft. Хоча, на думку Google, найчастіше у Bing запитують: “Де завантажити Google?”.

У Китаї популярна Baidu, у Росії – Яндекс, а серед людей, які турбуються за свої персональні дані, – DuckDuckGo, що працює на відкритому коді за принципом збереження анонімності.

Утім, незабаром на ринок вийде ще один гравець: пошукова система від творців Ahrefs, яка в найближчому майбутньому може стати “вбивцею Google”.

Ahrefs – це сервіс, який допомагає власникам сайтів та SEO-фахівцям визначати основних конкурентів, аналізувати продукт, знаходити причини низького рейтингу у видачі та підвищувати якість пошукового трафіку.

У 2010 році Ahrefs створив Дмитро Герасименко – уродженець Ніжина на студент КПІ, який у 2012 році переїхав до Сингапуру і почав розвивати свою компанію там. За даними Owler, зараз вона заробляє близько 66,4 млн дол на рік.

Як буде працювати новий пошуковик, завдяки чому він може нав’язати боротьбу глобальному монополісту та коли він почне працювати? На ці та інші запитання відповідає CEO Ahrefs Дмитро Герасименко.

— Як і чому виникла ідея створити пошуковик, коли є Google, який має понад 90% ринку? Чому захотілося вийти на цей шлях конкуренції?

— Для мене цей шлях завжди був цікавим, але я не розумів, навіщо робити пошуковик, коли є Google. Він безкоштовний, там все добре, все добре працює.

  • Сучасні pH метри дозволяють проводити вимірювання рівня pH в самих різних середовищах: в питній та стічній воді, при виробництві соків, мінеральної води, пива та інших напоїв, молочних продуктів, водорозчинних фарб, в електролізних розчинах, біологічних зразках. Більш детально на сайті офіційного дистриб’ютора в Україні таких провідних виробників ph-метрів як HACH та HANNA Instruments – компанії ЕКОІНСТРУМЕНТ-КИЇВ.

Але оскільки на нашому основному проекті (SEO-сервісі – ЄП), ми дуже багато працюємо з вебмайстрами (люди, які займаються технічним обслуговуванням сайтів – ЄП), то бачимо, які у них проблеми з Google.

Наприклад, він починає прибирати деякі веб-сайти з результатів пошуку і дедалі більше додає свої послуги. Вони намагаються все будувати довкола себе і не дають трафік іншим.

Якоїсь миті виникла думка: як це можна зробити краще? Наприклад, чому не компенсувати тим, хто пише контент? Є цей контраст, коли вони (Google – ЄП) використовують контент Вікіпедії у результатах пошуку.

Але ми бачимо, що Вікіпедія щороку показує банер “Дайте нам 5 доларів, щоб ми сплатили за свої сервери”, а Google заробляє 160 мільярдів доларів на рік, використовуючи контент Вікіпедії. І як би все ok. А мені здається, що це не ok.

Ідея з пошуковою системою зародилася з думками про інтернет, про який ми всі мріяли. Коли за пошуковим запитом відображаються топові знання, а не реклама, на якій Google просто заробляє.

Це ще й історія з несправедливістю, адже творці контенту, які працюють над якістю матеріалу, перевіряють його, мають заробляти за свою працю безпосередньо через бізнес-модель “90 на 10”.

ДЖЕРЕЛО: AHREFS

Як працюватиме модель “90 на 10”?

— На веб-сторінках, коли ви створюєте блог або сайт новин, потрібно буде розмістити ID автора. Тоді наш кроулер (crawler – програма, яка систематично робить запити в інтернеті для створення веб-індексу, сховища копій усіх веб-сторінок в інтернеті – ЄП) побачить цей ID та пропише, що цей контент ваш.

Найцікавіше завдання проекту – знайти критерій оцінки контенту, щоб творці отримували справедливу плату. Ми плануємо запровадити “метрику корисності” контенту, щоб визначити суму виплати за моделлю розподілу прибутку.

Творці отримуватимуть 90% від усього рекламного прибутку пошуковика в залежності від корисності створеного ними контенту. Ми плануємо ділитися прибутком з усіма творцями контенту, незалежно від сфери його застосування – чи то шопінг-огляд або енциклопедичні знання.

— Чи будете ви якось “трекати” користувачів і видавати їм більш релевантний контент, умовно, дивитися на їхні попередні пошукові запити?

— Ми не хочемо “трекати”. Спочатку ми хочемо зробити так, щоб ми не мали історії користувачів. Звичайно, самі запити нам треба десь зберігати, щоб ми могли покращувати наш результат пошуку.

Нам потрібно знати, що люди взагалі шукають, але ми не хочемо створювати історію запитів людини, не хочемо, щоби була можливість відстежити, що ви шукали. Тому ми спочатку відрізаємо інформацію, яка може вас ідентифікувати, і надалі обробляємо у себе в системі без цієї інформації.

Тут потрібно чітко розділити персональну інформацію користувача та пошукові запити.

Пошукові запити – це інформація, яку користувач вбиває у пошуковий рядок, щоб ми розуміли, яких запитів більше, яких менше, як працювати з рекламодавцями, як покращувати алгоритми.

Персональна інформація, яку Google та інші пошукові системи збирають та зберігають, щоб продавати її рекламодавцям та компаніям для досліджень – це інша історія.

Тобто інформація про те, хто ви такий, чим займаєтеся, як звуть вашого собаку, які ваші переваги в будь-яких сферах життя, у нас не зберігатиметься, і ми не передаватимемо його ніяким третім особам.

— Так, як працює DuckDuckGo?

DuckDuckGo має проблему: вони не індексують інтернет повністю. Тому коли до них надходить запит, він далі йде в Bing, Яндекс, ще кудись. Потім вони зібрали ці результати і вам віддали найкраще. Тобто запит, який надходить від вас, йде в кілька компаній і вам потрібно їм довіряти.

Чим ми кращі з погляду приватності? Ми будуємо свій дата-центр, ми маємо свої сервери, які належать нам, ми використовуємо клауд. Тобто ці дані не уникають нас нікуди. Виходить, у нас більше контролю.

— Чи впораються ваші сервери з великим обсягом інформації?

— Так. Це те, чим наші розробники займаються. Вони намагаються зробити хорошу якість результатів, при цьому, щоб вона була підйомною для нас.

Жодна компанія, ніякі стартапи не будують дата-центри та сервери, це дуже дорого. Це потрібно підтримувати, на це потрібна неймовірна експертиза, потрібно наймати людей, які в цьому розуміються, а їх дуже мало на ринку.

Ми вже інвестували близько 50 мільйонів доларів, щоб розгорнути наш дата-центр. Побачивши його, можна уявити, які надії компанія вкладає в проект пошуковика.

ДЖЕРЕЛО: AHREFS

Це дуже велика інвестиція. А де розташовано дата-центр?

— Є один у Європі, у Нідерландах, і новий, там, де більша частина пошуку – у Сінгапурі. Плануємо ще один відкривати в США, ще один – у Європі, щоб бути ближчими до користувачів.

ДЖЕРЕЛО: AHREFS

— Повернемося до персональних даних. Ви не зберігаєте інформацію про користувача, зберігаються лише пошукові запити без прив’язки до особистої інформації. Чи будуть результати у такому разі релевантними?

— Будуть. Коли ви вводите пошуковий запит, по ньому можна визначити, що релевантне. Не обов’язково знати, що ви шукали два тижні тому, щоби показати релевантний результат.

Релевантність це те, над чим ми працюємо. Наша перша мета – досягти якості, як у Bing, а потім будемо прагнути Google.

З приводу впливу персональних даних на якість результатів для конкретних користувачів. Якщо я не помиляюся, персональна інформація користувача не сильно впливає на органічну пошукову видачу, тому що є зрозумілі параметри оцінки якості контенту.

Наприклад, якщо ти дивишся якийсь запит на новини, інформаційний, енциклопедичний, Google оцінює інформацію, яку він видає, за певними параметрами: скільки сайтів послалося на цю інформацію, наскільки там перевірена інформація, наскільки актуальна, не застаріла.

Тобто історія з видачею далека від персональних даних. На персональних даних працює реклама.

— Суть монетизації Google якраз у рекламі, на якій вони заробляють мільярди. А як ви монетизуватимете свій пошуковик, якщо інвестуєте багато грошей і віддаватимете 90% творцю контенту?

— Якщо Google заробляє 100 мільярдів, то, скажімо, 10 мільярдів більш ніж достатньо, щоб забезпечувати цей сервіс. З приводу “як заробляти” – приблизно аналогічним чином показувати рекламу в результатах пошуку.

Ще різниця в тому, що Google – це величезна компанія з величезною кількістю бенефіціарів, інвесторів та зацікавлених людей, які просто тим, що існують, заробляють більшу частину прибутку компанії.

Ahrefs – трохи інша компанія. У нас поки що працює всього 80 осіб. Ми ніколи не залучали інвестицій. Тобто немає людей, які зацікавлені в тому, щоб покласти собі в кишеню якомога більше прибутку.

Так, будуть якісь операційні витрати на утримання серверів, команди. Але якщо прибутку виходить так багато, то з головою можна покрити операційні витрати та отримати дуже непоганий дохід.

Там інша структура витрат та прибутку. Вона дуже відрізняється від того, що відбувається в Ahrefs. Тому ми можемо дозволити собі віддавати 90% прибутку.

У цьому є проблема. Все на ринку може змінитись тільки з приходом нової компанії, яка почне діяти за новими принципами. Ми хочемо запропонувати цю нову бізнес-модель.

— Як ви будете працювати із творцями контенту? Це будуть існуючі кріейтери чи нові, яким присвоюватимете номери?

— Будь-який власник сайту зможе додати у себе цю розмітку на сторінці та сказати, що цей контент мій, я хотів би отримувати з нього profit share.

Спочатку у нас дохід від реклами буде невеликим, але й людей, які розмістили цей ідентифікатор у себе, також буде мало. Тому ми зможемо нормально компенсувати їм усе.

Зі зростанням доходу по рекламі люди звертатимуть на нас більше уваги, буде більше людей, які розміщуватимуть цей ідентифікатор. Ми плануємо зростати нормальним темпом за двома напрямками: прихід грошей і кому їх потрібно розподіляти.

— Коли планується тестовий запуск?

— Тестовий запуск уже триває. З вересня Google змусили в Європі на Android додавати альтернативні пошукові системи. З вересня наша пошукова система вже там. Ми вже збираємо якихось користувачів і за їхніми запитами бачимо, що люди шукають, які у нас результати пошуку, і продовжуємо їх покращувати.

Ми не хочемо залучати дуже багато відвідувачів, доки не будемо впевнені у нашій релевантності. Не хочемо, щоб люди прийшли, побачили, розчарувалися та більше не прийшли. Тож можна назвати це “предтестуванням”.

ДЖЕРЕЛО: AHREFS

— Коли планується запуск основного тестування?

— Для цього ми маємо метрики, які ми відстежуємо. У нас є цифра, з якої ми запускаємо наступний етап, робимо ребрендинг нашого робота.

Зараз це вдається приховано тримати. Ми індексуємо під нашим ahrefs-брендом, як робили вже більше ніж десять років, але після ребрендингу багато людей це побачать і це вже буде такий міні-лонч.

— Як би ви оцінили у відсотках готовність проекту до запуску та демонстрації його світу?

— Оскільки Ahrefs – приватна та незалежна компанія, на наші проекти немає ані фінансового, ані управлінського тиску. Тому реліз пошуковика підв’язаний виключно під технічну готовність продукту до тестування широкою аудиторією, а чи не до якихось конкретних дат.

На цю мить ми спираємося на метрику релевантності видачі, щоб розуміти готовність пошукача.

Якщо перевести готовність на відсотки, то готовність пошуку – десь 87%. Місяць тому було 60%.

Попри швидкість, з якою ми рухаємось, ми не беремося прогнозувати реліз навіть усередині компанії, тому що результати видачі – це дуже суб’єктивна метрика.

— Яке ім’я буде у вашого робота?

— У нашого робота вже є досить добре ім’я на ринку: Ahrefs-бот. Він другий за ефективністю після Google.

За десять років існування компанії Ahrefs, яка займається СЕО-оптимізацією сайтів, ми побудували бот, який ходить сайтами, збирає веб-індекс, тобто копію всього інтернету, мільярди сторінок.

Весь цей масив знань наш бот збирає, зберігає і якось “процесує”. Насправді цей бот дає нам дуже неслабку технологічну перевагу, щоб побудувати видимого конкурента Google.

— Веб-індекси?

— Є три індекси: Google, Microsoft та наш. Якщо пошукати в Google різні пошукові системи, то 90% їх або беруть результати з Google, змінюють брендинг і показують їх як свої, або беруть у Bing, тому що Microsoft їх навіть продає, й це офіційно.

Можна купити результати Bing, додати свій брендинг та заробляти з реклами самостійно, але є нюанс: треба заробляти більше, ніж ти витрачаєш на покупку цих результатів.

Нам пощастило з тим, що перший продукт Ahrefs був, по суті, першим ступенем, який органічно переходить до побудови пошуковика.

Зараз ми напрацювали технологічно-інтелектуальну базу, яка дозволяє з великою перевагою далі займатися гарними проблемами, оптимізувати ці речі.

— Запускатиметеся під ім’ям Ahrefs?

— Ні, пошукач буде побудовано командою Ahrefs, але назва буде іншою. Поки що на рівні маркетингу тестуємо різні назви, шукали щось, що добре передавало б нашу філософію.

Виявилося, що не так просто знайти вільний домен, який підходить під концепцію твого продукту, назва, яка б не перепліталася з існуючими компаніями та гравцями. Тобто поки що з назвою не поспішаємо.

— Усі витрачені на проект гроші – ваші. Чи збираєтесь ви брати якісь інвестиції на стороні?

— Бізнес-модель нового пошукача не передбачає участі інвесторів. Планується, що система працюватиме самостійно. Оскільки ринок креативної економіки зростає, немає явної потреби в залученні грошей.

Ahrefs ніколи не приваблювала інвестицій. У компанії за десять років вже є навичка заробляти та ефективно витрачати свої гроші.

— Google теж хотіла робити profit-sharing пошуковик Neeva, але там планувалася схема “80 на 20”. Була інформація, що вони до вас приходили, хотіли поєднатися, але ви їм відмовили.

ЕП: До анонсу проекту Ahrefs з компанією зв’язалися екскерівники Google. Вони хотіли вивчити можливість використання даних сервісу у процесі розробки пошуковика Neeva. Він платний, у ньому немає реклами, а в основі його моделі лежить profit-sharing у співвідношенні 20 на 80. У Ahrefs майбутнім конкурентам відмовили.

— Там не 80 на 20, там 20 на 80. Ми з ними спілкувалися. Вони хотіли з нами колаборуватися, отримати доступ до наших даних. Оскільки ми, вочевидь, йдемо у бік конкурування, то у нас колаборації не вийшло.

З цікавого: саме після нашого спілкування у них з’явилася ідея profit-share. До цього вони були сфокусовані на пошуковій системі за підпискою. Приємно, що ми змогли “продати” ідею profit-share й нашим конкурентам.

ДЖЕРЕЛО: AHREFS

— Як ви плануєте просувати свій проект? Bing платив своїм користувачам за те, щоб вони їм користувалися. Яка у вас буде стратегія?

— Наша бізнес-модель містить величезний маховик розкрутки.

Якщо ми платимо творцям контенту за їхній контент, то їм вигідно розповідати про наш пошуковик. Це як із Facebook: один друг запросив другого, а потім, якщо у тебе всі друзі у Facebook, тобі теж туди хочеться.

Творцям вигідно, щоб користувачі читали їх через пошукову систему. Для користувача це нічого не змінює, а для творця контенту дуже змінює. Хоча для користувача це безпека даних.

Ще одна штука, яку ми намацали в процесі роботи над пошуковою системою: багатьом медіа необхідно встановлювати paywall. Медіа просять: підписуйтесь на нас, це умовна donation (пожертва) за наш класний контент.

Найкращий контент захований від широкої аудиторії, бо медіа справді потрібно заробляти.

З моделлю profit-sharing медіа, які реально працюють над якимись глибокими дослідженнями, розслідуваннями, зможуть заробляти та давати класну інформацію ширшій аудиторії.

Тобто з Інтернету має піти клікбейт, афіліатні (реферальні) посилання.

Плюс під paywall піде преміум-контент, тому що паблішери закривають своє завдання, якщо вони заробляють із контенту. При цьому вони не мають потреби його ховати.

У такому разі якомога більша кількість читачів матиме доступ до найкращого контенту через наш пошуковик, тому що має таку бізнес-модель. Ця історія може “вистрілити” і змінити багато речей.

— Коли чекатиме ваш пошуковик?

— Як я вже казав, ми маємо критерії. Я дуже сподіваюся, що ми зробимо ребрендинг нашого робота, скажімо, до листопада. А ось з приводу наступного етапу мені поки що важко сказати.

Тут знов-таки різниця бізнес-моделей. У нас немає зовнішніх інвесторів чи зацікавлених осіб, які приходять та кажуть: “Коли?”. І ми такі: “Ок, працюємо на те, щоб у листопаді з’явилося”.

Ми “релізити” продукт, який буде досить хороший. У нас є можливість не упиратися в якийсь термін. Коли побачимо, що все працює так, як хочемо, тоді буде реліз. [via epravda]