NASAMS для України. Все ж отримаємо?

Сьогоднішні повідомлення CNN про те, що США планують надати Україні зенітно-ракетні комплекси NASAMS, мають велике значення, звісно якщо це правда. Та ось чому.

Норвезька вдосконалена зенітно-ракетна система (The Norwegian Advanced Surface-to-Air Missile System – NASAMS) поєднує норвезькі пускові установки та системи управління з американськими вдосконаленими ракетами середньої дальності AIM-120 (AMRAAM). Вона здатна одночасно вражати 72 цілі.

NASAMS об’єднує радари MPQ-64 Sentinel та ракети AMRAAM з норвезькою системою управління боєм під назвою Fire Distribution Center (FDC). Повідомляється, що його ефективна дальність стрілянини становить близько 25 км на висоті від 300 м до 16 км, а заявлена ймовірність влучання становить близько 85%.

Батарея NASAMS складається з трьох вогневих частин (9 пускових установок із загальною кількістю ракет 54), трьох радарів MPQ-64F, одного центру керування вогнем, однієї машини з оптико-електронною камерою (що забезпечує пасивне наведення) та однієї машини тактичного керування. Загальна вартість близько 64 мільйонів доларів.

Що робить його особливим, це те, що він повністю об’єднаний в мережу через військову тактичну мережу передачі даних Link 16 стандарту НАТО. Елементи системи можуть бути широко розосереджені, що ускладнює наведення супротивника на ціль.

Кожен із радарів здатний замінити інші. Центр управління вогнем може отримувати цільові вказівки зі штабу та видавати дані на окремі пускові установки. Усі 54 ракети можуть бути випущені з різних цілей протягом 12 секунд.

Ця установка сильно відрізняється від старих ЗРК, де центр управління та контролю, радари та пускові установки встановлені в одному місці. NASAMS розподіляє ці установки на великій території з децентралізованою системою управління.

Ворожі сили натрапляють на великі труднощі у пошуку та знешкодженні системи, тому що не можна знайти жодної єдиної точки – вона вся розосереджена. Навіть якщо один елемент пошкоджено, вбудована надмірність означає, що решта продовжує працювати.

Україна вже деякий час виявляє інтерес до NASAM. Його основною системою ППО був «Бук-М1», випущений на початку 1980-х років, яких у 2016 році було 72. Проте «Бук» та інші ЗРК радянського виробництва нині значною мірою застаріли.

Українська «Бачення Збройних Сил-2035», оприлюднена у 2021 році, передбачала зняття з озброєння існуючих ракет С-125, С-300П, С-300В та «Бук» та заміну їх новим зенітно-ракетним комплексом середньої дальності.

Залишається з’ясувати, скільки батарей буде передано Україні та де вони будуть розміщені. Оскільки радіус дії NASAMS менше, ніж у відомого MIM-104 Patriot (25 км проти 90-160 км), для покриття тієї ж площі потрібно більше батарей.